Читать бесплатно онлайн книгу автора Під завісою світів
Вадим Овчаров
Під завісою світів
Збірка оповідань
Пролітаючи крізь час та простір, можна стати випадковим свідком незвичних подій, які відбуваються не лише в нашому світі теперішнього, але й у вимірах, можливого, близького та дуже далекого майбутнього.
Ельфійка Джайна — молода мисливиця за головами, яка невтомно переслідує свою жертву. Дорога приводить її до самотньої таверни, де зібрався гурт подорожніх, а також її головна ціль. Однак, вона навіть гадки не має, що серед них є істота, яка тільки видає себе за людину… («Таверна «Зламаний Меч»)
Прокинувшись від кріосну, Тарас бачить навколо себе лише сніг та гори, незвична порода яких не дає змоги надіслати рятівний сигнал. Ховаючись від хуртовини, чоловік натрапляє на потворних та хижих створінь. Проте, намагаючись вберегти власне життя, він навіть не здогадується, наскільки сильно може змінити життя на планеті дрібне втручання людини… («На шляху до Кассіопеї»)
Пізньої ночі стара Явдоха прийшла на могилу до давно померлої подруги, аби розповісти про наболіле. Та її сумний монолог до холодного каменю порушують гучні кроки в пітьмі. За лічені хвилини беззахисна бабуся стає свідком паплюження могили… («Візит»)
Злегка відгорнувши завісу між світами та вимірами, ви натрапите на дивовижні, а часом навіть моторошні події.
У будь-якому напрямку всесвіт меж не має.
Лукрецій
Таверна «Зламаний Меч»
I
Кілька годин Джайна безжально гнала коня по запиленій дорозі, здіймаючи позаду чималу куряву. Вона майже наздогнала свою жертву й не бажала давати втікачу навіть найменшого шансу на відпочинок. Зрештою, хто він такий, аби отримати подібні привілеї? Звичайний злодій та шахрай, за чию голову готові викласти немало золота.
На його слід ельфійка натрапила ще в містечку Орвел, до якого тепер було три дні верхи. Минулої ночі, загнавши скакуна заледве не до безсилля, мисливиця за головами зробила зупинку в невеликому селищі Сандавар. Там їй вдалося не лише змінити коня, але й отримати свіжу інформацію, щодо втікача.
Як виявилося, клятий шахрай у полудень виїхав звідти в бік нортонського лісу. Звісно, аби відновити сили, довелося винайняти кімнату в одному з будинків. Проте, щойно перші промені прорізали зоряне небо, Джайна вже мчала дорогою, аби зменшити відстань між нею та здобиччю.
З того часу, вже майже день вона бачить перед собою незмінний пейзаж: закинуті поля, які поступово заполоняє пил та пісок, та брудна ґрунтова дорога. Навіть небо, здавалося, намагається вписуватися в цей одноманітний краєвид, не подарувавши жодної хмаринки. На щастя тільки плин небесного світила не вповільнювало рух, прямуючи від сходу до західної лінії горизонту — праведного місця відпочинку.
Та ось, коли мисливиці вже почало здаватися, що день так і закінчиться без суттєвих змін, попереду з’явився невеликий стовп диму. Перше, що прийшло ельфійці в голову, це місце відпочинку, де бісів чоловік, котрого вона переслідувала, вирішив відновити сили. Розігріта такою думкою, Джайна пришпорила коня, який і без того щодуху мчав вперед.
Досить скоро їй на очі потрапило джерело диму й запал погоні швидко зійшов нанівець. Попереду була невелик
...